День Героїв небесної сотні
Прийшовши до влади в Німеччині, нацисти не відразу почали здійснювати масові вбивства. Однак вони швидко розпочали використовувати уряд для виявлення та виключення євреїв із німецького суспільства. Серед інших антисемітських заходів режим нацистської Німеччини прийняв дискримінаційні закони та чинив насильство проти німецьких євреїв. Впродовж 1933-1945 років нацистські переслідування євреїв ставали все більш радикальними. Ця радикалізація завершилася планом, який нацистські лідери називали «Остаточним розв’язанням єврейського питання». «Остаточне розв’язання» – це організоване та систематичне масове вбивство європейських євреїв. Нацистський німецький режим чинив цей геноцид з 1941 по 1945 роки.
«Соборна мати Україна – одна на всіх, як оберіг»
.jpg)
День Соборності займає особливе місце в історії становлення України, оскільки саме 22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори. На них був проголошений Акт Злуки (об’єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки в єдину державу, з єдиним державним гербом – тризубом.
Обмороження. Як вберегтися.
- 20 січня – День вшанування захисників Донецького аеропорту
Коли ви рухаєтеся по тротуару, то не поспішайте, не біжіть, бо можете посковзнутися і впасти.
Ніколи не ковзайтеся, щоб не збити інших людей, які рухаються поруч, а ще тому, щоб ненароком не виїхати на проїжджу частину, бо це небезпечно.
Не ходіть дуже близько біля краю тротуару, щоб вас не зачепила машина, яка випадково втратила керування.
При переході дороги будьте особливо пильні. Переходьте її лише на переході й уважно придивляйтеся, щоб не було поблизу машин, або тільки тоді, як транспортні засоби вже зупинилися.
Ніколи не перебігайте дорогу навіть коли немає транспорту, бо по слизькій дорозі бігти небезпечно.
Не катайтеся на ковзанах по тротуару, а тим більше по проїжджій частині — це дуже небезпечно. А є ще й такі «герої», що чіпляються ключками за машини, щоб прокататися «з вітерцем».Не робіть цього ніколи! Машина може загальмувати і такий «герой» вдариться лобом з усього маху в машину. На дорозі можуть бути виїмки, частина дороги може не бути покрита льодом. Кататися треба на катку, там спеціально очищені від зайвих предметів майданчики, які заливають водою, тому поверхня там рівненька, гладенька, по ній добре кататися.
Ніколи не спускайтеся на санках або на лижах з тієї гірки, що веде на дорогу.
Залізниці взимку також дуже небезпечні, адже скрізь слизько. Якщо виникає необхідність переходити залізничну колію, то будьте уважні.
Не грайтеся в рухливі ігри на тротуарах, поблизу проїжджої частини, не штовхайтеся, щоб не потрапити під колеса транспортних засобів.
Коли чекаєте на зупинці громадський транспорт, ніколи не ставайте на край тротуару, тому що можете посковзнутися самі або хтось ненароком може штовхнути вас, і ви потрапите під колеса. Тому поводьтеся на зупинці культурно, чемно, адже соромно бути невихованим.
Обходьте транспортні засоби дуже уважно, коли обмежена або недостатня видимість. Спочатку переконайтеся, що машин нема, а тоді обходьте. Як каже народна мудрість: «Сім раз від мір, а раз відріж».
Зимова дорога криє в собі небезпеку, тому зосередьте на ній всю увагу.
У побутових умовах переважна кількість електрообладнання є переносним, і при цьому часто виникає пошкодження їх ізоляції.
При пошкодженні електромережі, або коли обірвався чи оголився електричний провід, зламався електровимикач або розетка, - не торкайтеся оголених місць. Торкання оголених місць може призвести до травми.
Використання електричних приладів не за призначенням, або невміле користування ними, може призвести до пожежі.
Електронагрівальні прилади, такі, як електрочайник, електросамовар, електропраска, електрокамін та інші потрібно «включати» в електромережу справними.
Не залишайте без догляду і не забувайте своєчасно вимикати електроприлади, щоб не допустити пожежі.
Якщо ви дивитесь телевізор, а екран потух або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може загорітися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути.
Якщо щось потрапило до працюючого телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, треба в першу чергу їх вимкнути, і тільки потім діставати сторонній предмет. Ні в якому разі не можна лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли електроприлад увімкнутий.
Правила експлуатації побутових електричних і нагрівальних приладів.
При користуванні електричними приладами не можна:
♦ залишати без нагляду увiмкненi прилади;
♦ ставити під розеткою електронагрiвальнi прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;
♦ вмикати у розетку декілька приладів одночасно;
♦ торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;
♦ вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;
♦ стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути, телевізор необхідно негайно вимкнути;
♦ використовувати електричні прилади не за призначенням та не ознайомившись попередньо з інструкцією.
Під час користування нагрiвалъними приладами не можна:
♦ вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;
♦ накривати, адже прилад перегрівається;
♦ використовувати у тривалому режимі.
Правила поведінки при виявленні обірваного електричного проводу. Небезпечно наближатися до обірваного електричного проводу. Якщо провід не покрито ізоляцією, то він становить загрозу для життя людини. Доторкнувшись до нього, можна отримати ураження внутрішніх органів. Відкинути провід можна лише за допомогою сухої деревини чи гуми.
Якщо ви побачили обірваний електричний провід, не торкайтеся його та не намагайтеся прибрати. Негайно повідомте дорослим про місцезнаходження обриву.
«Пам’ятаємо – Крути»
29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров'ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.
Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.
Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.
За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: “Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!”
І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано, подвиг під Крутами увіковічнений у памяті українців
Офіційно День пам’яті героїв Крут почали відзначати після того, як 29 січня 2007 року Президент України Віктор Ющенко підписав Указ «Про вшанування пам’яті героїв Крут».
Немає коментарів:
Дописати коментар